КОЗЛУВАТИЙ, А, Е.
Козлуватий, а, е. Съ короткимъ хвостомъ. Той віл був козлуватий: хвіст одкручено йому колись. Екатер. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 266.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КОЗЛЯ, ЛЯ́ТИ, →← КОЗЛОНЕГИЙ, А, Е.